Працевлаштування осіб з інвалідністю

Офіційне працевлаштування осіб з інвалідністю в Україні у 2026 року залишається одним із пріоритетних напрямків соціальної політики держави та важливою складовою корпоративної етики сучасного бізнесу. Як відомо, українським законодавством передбачені спеціальні нормативи з працевлаштування осіб з інвалідністю, які мають на меті забезпечити рівні права на працю для всіх громадян. Крім того, працевлаштування осіб з обмеженими можливостями має певні юридичні нюанси, що вимагають від роботодавця особливої уваги до оформлення документів.

Закон щодо прийняття на роботу осіб з інвалідністю

Основним правовим актом, що регулює це питання, є закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Саме цей документ встановлює норматив робочих місць для осіб з інвалідністю, який є обов’язковим для виконання більшістю роботодавців.

Згідно зі статтею 19 зазначеного закону, норматив розраховується наступним чином:

• Якщо середньооблікова чисельність штатних працівників становить від 8 до 25 осіб – необхідно передбачити щонайменше 1 робоче місце для особи з інвалідністю.
• Якщо у штаті працює понад 25 осіб – норматив становить 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Важливо пам’ятати, що для виконання нормативу особа з інвалідністю має працювати у вас саме за основним місцем роботи. Хоча закон не забороняє таким особам працювати за сумісництвом, «зовнішні» сумісники не враховуються при розрахунку вищезгаданої квоти. За недотримання цих норм передбачені адміністративно-господарські санкції, розмір яких безпосередньо залежить від середньої річної заробітної плати на підприємстві.

Особливості оформлення на роботу інвалідів

Процедура прийняття на роботу спеціаліста з інвалідністю загалом є стандартною, проте вона вимагає розширеного пакета документів для підтвердження статусу працівника та визначення умов, у яких він може працювати.

Перелік документів для працевлаштування:

• Паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків.
• Трудова книжка (за наявності) або відомості про трудову діяльність.
• Копія довідки МСЕК (виписка з акта огляду за формою № 157-1/о), де зазначено групу та причину інвалідності.
• Індивідуальна програма реабілітації, видана медико-соціальною експертною комісією.
• Копія пенсійного посвідчення або документа про призначення соціальної допомоги.

На підставі ст. 26 КЗпП, якщо працівник направлений на роботу відповідно до рекомендацій МСЕК, роботодавець не має права встановлювати для нього випробувальний термін. Такий фахівець може працювати як повний, так і неповний робочий день, залежно від його бажання та медичних показань.

Гарантії для людей з інвалідністю

Законодавство України стоїть на захисті прав осіб з інвалідністю, надаючи їм низку суттєвих переваг. Крім права на неповний робочий час, такі працівники мають подовжену щорічну основну відпустку – 30 календарних днів для осіб I та II груп та 26 днів – для III групи.

«Залучення осіб з інвалідністю до роботи в нічний час та до надурочних робіт допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії».

Також передбачено право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 60 календарних днів щорічно. Якщо стан здоров’я працівника погіршується, роботодавець зобов’язаний перевести його на легшу роботу або забезпечити перекваліфікацію. Варто пам’ятати, що за дискримінацію на основі інвалідності передбачена не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність (ст. 161 ККУ), що підкреслює серйозність ставлення держави до цього питання.

Оподаткування зарплати осіб з інвалідністю

Також варто сказати про пільги для роботодавців при прийманні на роботу інвалідів. Основна з них стосується нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відповідно до законодавства, встановлюється пільгова ставка – ЄСВ на зарплату осіб з інвалідністю 8.41%. Ця ставка застосовується до:

• заробітної плати;
• лікарняних (допомоги з тимчасової непрацездатності);
• декретних виплат (допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами).

Ця норма діє як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб-підприємців. Важливо, що ставка 8.41% застосовується до фактично нарахованого доходу, навіть якщо він менший за мінімальну заробітну плату (крім випадків внутрішнього сумісництва, де ЄСВ нараховується на сукупний дохід). Така податкова політика стимулює бізнес створювати робочі місця для людей з інвалідністю, знижуючи податкове навантаження на фонд оплати праці.

Якщо ви раніше не мали подібного досвіду, ми допоможемо вам налаштувати коректне ведення бухгалтерії ФОП з урахуванням усіх пільг для працівників з інвалідністю та забезпечимо своєчасне подання звітності до контролюючих органів. Наші фахівці проведуть детальний аудит ваших кадрових документів, щоб ви були впевнені у відсутності помилок та відповідності чинному законодавству.