Зміна трудового законодавства в Україні, що триває останні кілька років, суттєво розширила повноваження власників бізнесу у питаннях кадрової політики. Звільнення працівника з ініціативи роботодавця у 2026 році базується на балансі між необхідністю адаптації бізнесу до кризових умов та дотриманням базових прав громадян. Сучасні правові реалії вимагають від керівників не лише знання кодексу законів про працю, а й розуміння специфічних норм, запроваджених на період дії воєнного стану.
Розірвання трудового контракту роботодавцем
Роботодавець, як повноправна сторона трудових відносин, має право розірвати навіть безстроковий трудовий договір в односторонньому порядку, проте перелік випадків, коли це можливо, залишається чітко обмеженим. Стаття 40 КЗпП України визначає вичерпні підстави для розірвання трудового договору роботодавцем, які можна умовно поділити на економічні та дисциплінарні:
- Організаційні зміни – реорганізація, ліквідація, перепрофілювання або скорочення штату. Звільнення є легітимним лише за умови, що працівника неможливо перевести на іншу посаду на тому ж підприємстві.
- Невідповідність займаній посаді – через брак кваліфікації або за станом здоров’я. Також сюди відноситься незадовільний результат випробувального терміну.
- Систематичне невиконання обов’язків – за умови, що до працівника раніше вже застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
- Прогули – відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.
- Тривала хвороба – нез’явлення на роботу протягом більше ніж чотирьох місяців поспіль через тимчасову непрацездатність (окрім випадків каліцтва на виробництві).
- Дисциплінарні проступки – поява на роботі у стані сп’яніння або вчинення крадіжки, підтвердженої вироком суду.
Окремо варто згадати статтю 41 КЗпП, яка передбачає додаткові підстави для певних категорій осіб, такі як грубе порушення обов’язків керівником або вчинення аморального проступку вихователем.
Нові можливості щодо звільнення з бажанням працедавця
Законодавчі оновлення останніх років впровадили механізми, які спростили управління персоналом у складних обставинах. Одним із найрезонансніших нововведень стало право на звільнення під час перебування працівника у відпустці або на лікарняному. Раніше ця норма була «недоторканною», проте зараз допускається розірвання договору в такі періоди (окрім декретної відпустки). У такому разі днем звільнення вважається перший робочий день після закінчення відпустки або лікарняного.
Також суттєво змінилися підстави, пов’язані з фізичною присутністю або відсутністю сторін. Наприклад, з’явилася така підстава як смерть працівника або роботодавця – фізичної особи, що раніше створювало юридичний вакуум при закритті трудових книжок. Крім того, запроваджено термін «відсутність працівника на роботі понад 4 місяці», якщо про нього немає жодних відомостей (це відрізняється від прогулу, де факт відсутності має бути зафіксований за кожну годину).
«Важливо розуміти, що сучасне законодавство надає роботодавцю інструменти для виживання бізнесу, але вимагає документального підтвердження кожного кроку, щоб уникнути звинувачень у дискримінації».
Процедура звільнення в умовах воєнного стану: що змінилося
Військовий стан вніс корективи не лише у строки, а й у саму суть підстав для розірвання договору. Одним із найважливіших пунктів стало звільнення через неможливість забезпечення умов праці. Це стосується ситуацій, коли виробничі, організаційні чи технічні умови не можуть бути створені через знищення майна або засобів виробництва внаслідок бойових дій (п. 6 ст. 41 КЗпП).
Головні процедурні зміни періоду 2022-2026 років:
- Скасування обов’язкової згоди профспілки. На період воєнного стану роботодавець може звільнити члена профспілки без її попередньої згоди (крім випадків звільнення працівників, обраних до профспілкових органів).
- Спрощений порядок попередження. У випадку знищення майна термін попередження про наступне звільнення скорочується до 10 днів (замість стандартних двох місяців).
- Виплата вихідної допомоги при звільненні за ініціативою власника. Попри спрощення процедур, закон суворо стоїть на захисті фінансових інтересів працівника. Якщо звільнення відбувається через зміни в організації виробництва, знищення майна або поновлення попереднього працівника, роботодавець зобов’язаний виплатити допомогу у розмірі не менше одного середнього місячного заробітку.
Розірвання трудового договору за ініціативою власника завжди було і залишається зоною підвищеного юридичного ризику. Неправильно оформлений наказ або відсутність пропозиції іншої вакантної посади перед скороченням можуть стати причиною тривалих судових розглядів та обов’язку виплатити компенсацію за вимушений прогул.
Тобто юридично грамотне оформлення кадрових змін є дуже важливим для стабільності вашого бізнесу. Компанія «Прато» забезпечить професійний аудит ФОП на наявність помилок у трудовій документації та допоможе впровадити будь-які зміни ФОП у статут чи реєстраційні дані відповідно до актуальних норм 2026 року.